/Files/images/DSC08923.JPGІсторія гімназії


Гімназія як ефективна система народилась не на хвилі новомодних перетворень. Статус закладу з особливою системою культури — це результат рівня і масштабності діяльності команди однодумців, яка пройшла свідомий, вибудуваний на науковій основі практичний шлях. Веде свою історію гімназія з 1977 року.
Спочатку це була школа повного дня, в якій ди­ректор і педагоги невтомно працювали над проблемою комплексного виховання школярів, над формуванням їхньої громадської активності, багато зусиль докла­дали до розвитку особистої творчої ініціативи, до під­вищення педагогічної культури батьків, до гуманіза­ції та демократизації всіх аспектів шкільного життя. В основу педагогічної філософії гімназії були покладені наукові думки В.О. Сухомлинського, його гуманістичні й моральні ідеї, а педагогічна майстерність відточу­валась на основі науково-педагогічного сприйняття академіка І.А. Зязюна. І саме тоді гімназія народилася як будинок радощів для дітей, будинок творчості для вчителів, будинок спокою для батьків. У 1991 році на базі школи було відкрито науково-творчу регіональну лабораторію з питань демократизації й гуманізації навчально-виховного процесу під керівництвом відо­мого вченого-педагога М.Ю. Красовицького.
Подальшу велику роль у визначенні векто­рів руху гімназії відіграла наукова школа Галина Павлівни Шевченко — члена-кореспондента АПН України, заслуженого діяча науки й тех­ніки України, директора Інституту духовного роз­витку людини та завідувача кафедри ЮНЕСКО „Духовно-культурні цінності освіти і виховання" Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. Разом із Антоненко Т.Л., Бутенко .Л.-Л.. Карпенком І.М., Міхном О.О., Павловою Л.Л.. Педиско О.Г., Черв'яковою Н.І., співробітниками тоді кафедри педагогіки Луганського державного педаго­гічного інституту ім. Т. Шевченка, Галина Павлівна підтримала, вселила світлу віру, з'єднала два важливих крила освітнього процесу — вузівську науку і середній навчальний заклад нового типу — заради шляхетної ідеї духовного розвитку особистості й підготовки учнів до вступу у вищі навчальні заклади. Гімназія відбулася і завдяки вагомому внеску ректорів вищих навчаль­них закладів (А. О. Клімову, В. С. Курилу, ОМ. Коняєву. О.А. Голубенку, В.Г. Ковешнікову, В.К. Івченку і В.М. Докашенку).
Від початку її існування між педагогами і викла­дачами було зроблено загальну установку: випускник гімназії повинен не тільки мати глибокі та міцні зна­ння, а ще й щоб вони були співвіднесені з високим рівнем культури. Тому цілком зрозуміло, що це потре­бувало соціальної єдності й згуртованості, філософії „загальної долі" від учасників навчально-виховного процесу, які протягом ось уже 18 років ретельно про­пускають свою педагогічну діяльність через професій­ний етичний фільтр.
Будівля гімназії є пам'яткою архітектури, яка зветься „Мала Європа", більш того, у цій будівлі на­прикінці XIX — початку XX століть функціонувала жі­ноча гімназія товариства „Просвіта" для дітей керів­ного складу содового заводу. Тож, як кажуть, сам Бог велів продовжувати благородну справу.
Кол-во просмотров: 1002

Новости

Календарь

Предыдущая Июнь 2017 Следующая
ПВСЧПСВ
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930